У той час, коли працівник та роботодавець перебувають в офіційних відносинах і роботодавець бажає їх припинити, він зобов’язаний виплатити працівникові компенсацію за звільнення.
Існують винятки з правил, коли працівник може втратити право отримати компенсацію або отримати тільки частину від неї. (У більшості випадків йдеться про кримінальне право порушення, порушення договору про розголошення секретних даних, навмисно завдані збитки тощо.)
Згідно із законом, працівнику, який працює у роботодавця безперервно протягом року, належить виплата компенсації при звільненні. (Існують окремі випадки, при яких власне звільнення працівника розглядається як звільнення роботодавцем, а також період менше року, проведений на роботі)
Розрахунок компенсації провадиться, за узаконеною формулою: добуток суми останньої зарплати працівника та років його трудового стажу на даній роботі.
Трапляється часто, що остання зарплата не дорівнює попередньої і багато в чому відрізняється від неї. У таких випадках спосіб нарахування компенсації вирішуватиметься відповідно до закону та прецедентного судового рішення.
Важливо зауважити, що виплата премій, субсидій, оплата за перероблений годинник, оздоровчі, оплата за проїзд, оплата мобільного телефону та машини не є частиною заробітної плати та не беруться до уваги під час розрахунку компенсації за звільнення.
Далі розглянемо кілька поширених прикладів обчислення суми компенсації:
- У разі, коли працівник отримував місячну зарплату, її множать на кількість років, які він працював на цій роботі.
- У разі, коли праця працівника оплачується по годинах або днях, перевіряється середня кількість робочих годин або днів протягом останніх 12 місяців і множиться на останню годинну суму оплати і далі так само ця сума множиться на кількість років, опрацьованих на даній роботі.
- У разі, коли працівник отримує базисну зарплату, а також комісійні винагороди, його компенсації за звільнення буде розраховано наступним чином: середня арифметична останніх 12 винагород + базисна зарплата помножена на кількість опрацьованих років.
- Якщо ж оплата працівника тимчасово змінилася, компенсація буде розрахована за останньою зарплатою до зміни.
- Коли працівник працював частину часу на частковій зайнятості, потім перейшов на роботу на повну ставку, при розрахунку компенсації, час поділиться на два періоди-і виплата проводиться відповідно до цього.
- Якщо ж працівнику знизили заробітну плату, ще до звільнення, розрахунок проводиться так само при розподілі часу роботи на два періоди-до зниження і після нього. А після цього суми двох періодів складуться.
- У разі, коли працівник отримував заробітну плату (оплата за виконання певної роботи або оплата кількості виробів), компенсацію становитиме середню суму за 12 останніх місяців роботи, помножену на кількість років роботи.
Примітка: дана стаття має загальний ознайомчий характер і не є заміною юридичної консультації.
