Таблиця оздоровчих днів
«Дмей авраа» — оздоровчі виплати — це окрема сума, яку роботодавець зобов’язаний платити понад зарплату. Право на неї виникає не одразу, розмір залежить від стажу, а порядок виплати визначений розширювальною постановою, обов’язковою майже для всіх роботодавців приватного сектору.
Кому і коли належать оздоровчі
Право з’являється після року безперервної роботи в одного роботодавця. Перший платіж при цьому робиться за весь відпрацьований рік, а не лише за час після його завершення — тобто працівник, який відпрацював рік і один місяць, отримує виплату за повний перший рік.
Виплата зазвичай здійснюється раз на рік, у літні місяці, але це питання практики, а не закону: роботодавець має право платити й щомісяця частинами, якщо це відображено в розрахунковому листі.
Скільки днів належить за стажем
- 1 рік — 5 днів
- 2–3 роки — 6 днів
- 4–10 років — 7 днів
- 11–15 років — 8 днів
- 16–19 років — 9 днів
- 20 років і більше — 10 днів
Кількість днів множиться на вартість одного дня. Ставка встановлюється щороку й різниться для приватного та громадського секторів; актуальну величину варто перевіряти на момент виплати, бо її переглядають.
Неповна ставка й неповний рік
Працівникові на частковій ставці оздоровчі належать пропорційно обсягу роботи. Тому, хто відпрацював неповний рік після першого, — пропорційно відпрацьованим місяцям. Періоди, коли трудові відносини не переривалися, але працівник був відсутній — наприклад, відпустка у зв’язку з пологами в межах, установлених законом, або резервістська служба, — зі стажу не вираховуються.
Що відбувається при звільненні
Невикористане право не згорає: при припиненні роботи роботодавець зобов’язаний розрахуватися за оздоровчі, які не були виплачені, за період до двох останніх років роботи. Це одне з найчастіших упущень у розрахунку при звільненні — сума просто не потрапляє до підсумкового листа, і працівник про неї не згадує.
Чи впливають оздоровчі на інші виплати
Оздоровчі не входять до бази для розрахунку компенсації за звільнення й не вважаються частиною зарплати для пенсійних відрахувань. Тому роботодавець не має права «включити» їх до окладу й на цій підставі відмовитися платити окремо: у розрахунковому листі вони мають стояти окремим рядком.
Як перевірити розрахунок самому
Візьміть розрахунковий лист за місяць виплати й знайдіть рядок з оздоровчими. Звірте три величини: стаж на дату виплати, кількість днів за таблицею та ставку за день. Помилка найчастіше в першому — стаж рахують не з дати фактичного початку роботи, а з дати оформлення, або обнуляють його після формальної зміни договору всередині тієї ж компанії. Зміна юридичної особи групи, переведення на іншу посаду та перерва, що не перериває трудових відносин, стаж не обнуляють.
Часті спірні ситуації
- Працівника оформили через кадрову агенцію. Право на оздоровчі зберігається, питання лише в тому, хто платить.
- Співробітник пішов посеред року. Розрахунок робиться пропорційно, і залишок за минулі роки теж має увійти до підсумкового листа.
- Роботодавець каже, що оздоровчі «всередині окладу». Так не можна: виплата зобов’язана стояти в розрахунковому листі окремим рядком.
- Сумісництво. У кожного роботодавця своє правило: стаж і ставка рахуються окремо за кожним місцем роботи.
Що робити, якщо не платять
Спершу — письмове звернення до роботодавця з розрахунком: стаж, кількість днів, ставка, період. У багатьох випадках цього достатньо, бо йдеться про технічну помилку. Якщо відповіді немає, вимога подається до суду з трудових спорів; загальний строк позовної давності за грошовими вимогами — сім років, але зволікати не варто: з часом губляться розрахункові листи й записи обліку робочого часу, а саме вони доводять стаж і ставку.
Ця стаття має загальний ознайомчий характер і не замінює юридичну консультацію щодо конкретної ситуації.
