Ні для кого не секрет, що для багатьох працівників роботодавець – “цар і бог”. Він когось захоче звільнити, звільнить! Адже він хазяїн! Але чи це так насправді?

Останнім часом все частіше звучить юридичний термін “слухання” (Шімуа). Але що воно означає?

Ряд судових постанов дав чітко зрозуміти, що працівник має певні права на своє робоче місце. Звільнення, без будь-якої причини, тягне за собою значні санкції. це можуть бути грошові компінсації у розмірі до 12 місячних заробітних плат залежно від обставин.

Отже, звільнення не може бути миттєвим і без попередньої роз’яснювальної бесіди, так званого слухання. Суть полягає в тому, що процес слухання дає можливість роботодавцю об’єктивно поглянути на ситуацію і найбільш справедливо вирішити долю того чи іншого працівника. Судові прецеденти зобов’язують роботодавця поводитися за певним сценарієм, тобто у слухання вимальовується процесуальний вигляд.

Перелічимо деякі основні правила цього процесу:

1. Запрошення на слухання-запрошення на роз’яснювальну бесіду має бути завчасно відправлене працівникові письмово. У запрошенні мають бути докладно зазначені причина та цілі зустрічі.

2.  На зустрічі має бути начальство, уповноважене приймати відповідні рішення.

3. Працівник має право висловити свою думку, відстоювати свою точку зору перед вищим начальством. При необхідності на слуханні можлива присутність адвоката.

4. Все викладене на слуханні має бути запротоколовано.

5. Рішення в жодному разі не приймається на місці.

6.  Оповіщення про рішення має бути письмово і з відповідними поясненнями.

Незважаючи на вище сказане, багато роботодавців нехтують процедурою слухання і звільняють працівників на місці, керуюся одними лише емоціями. Працівнику,  звільненому  так би мовити “без суду і слідства”,  часто не надається  навіть можливість порозумітися з роботодавцем. Тому йому залишається лише відстоювати свої права в суді.

Зауваження: ця стаття несе загальний ознайомлювальний характер і не є заміною юридичної консультації.

Стаття відноситься однаково до працівників та роботодавців чоловічої та жіночої статі. Чоловічий рід використаний для зручності автора.