Оплата проїзду на роботу
Відшкодування проїзду до місця роботи — обов’язок роботодавця, установлений розширювальною постановою, а не жест доброї волі. Правила прості, але саме в них найчастіше й помиляються: платять менше належного, платять не всім або включають виплату до окладу.
Кому належить
Відшкодування належить працівникові, якому для того, щоб дістатися роботи, потрібен транспорт. Той, хто живе в пішій доступності, права на виплату не має — і це єдиний справжній виняток. Форма зайнятості, розмір ставки та стаж значення не мають.
Як рахується сума
Роботодавець відшкодовує вартість проїзду громадським транспортом — або за фактичною ціною проїзного, або за денною ставкою, залежно від того, що дешевше. Чинна верхня межа — 22,60 шекеля за робочий день. Якщо місячний проїзний вигідніший за оплату по днях, роботодавець має право оплатити саме його.
Виплата робиться за фактичні дні роботи: за дні відсутності — незалежно від причини — відшкодування не нараховується. Якщо роботодавець організовує розвезення власним коштом, платити додатково він не зобов’язаний; якщо розвезення працює лише в один бік, належить половина суми.
Власний автомобіль
Закон говорить про вартість громадського транспорту, а не про витрати на особистий автомобіль. Працівник, який їздить своєю машиною, отримує ту саму суму, що й за поїздки автобусом. Інші умови — оплата пального, службовий транспорт — можливі, але це вже предмет домовленості.
Як це має виглядати в розрахунковому листі
Відшкодування проїзду — окремий рядок. «Включити» його до окладу не можна: за такої конструкції суд, як правило, вважає, що виплата не здійснювалася взагалі, і стягує її понад виплачене. Окремий рядок важливий і з іншої причини: відшкодування не входить до бази для розрахунку компенсації за звільнення, надурочних і пенсійних відрахувань, а оклад — входить.
За який період можна вимагати
Загальний строк позовної давності за грошовими вимогами — сім років. На практиці вирішують документи: розрахункові листи, облік робочого часу, дані про місце проживання.
Що робити, якщо не платять
- Перевірити розрахункові листи: чи є окремий рядок і чи відповідає сума кількості відпрацьованих днів.
- Порахувати різницю за весь період роботи, а не за останній місяць.
- Надіслати письмову вимогу з розрахунком.
- За відмови — звернення до суду з трудових спорів; разом з основною сумою стягується виплата за затримку.
Як рахується сума
Роботодавець зобов’язаний оплатити проїзд працівникові, який потребує транспорту, щоб дістатися роботи. Розмір — вартість проїзного або фактична вартість поїздок, але не більше межі, встановленої розширювальним розпорядженням. Виплата робиться за дні, коли працівник фактично працював: за дні відпустки, хвороби чи відсутності вона не нараховується.
Часті помилки
- Фіксована сума «на проїзд», що виплачується всім незалежно від реальних поїздок, у спорі часто визнається частиною зарплати з відповідними наслідками для розрахунку компенсації.
- Оплата не показана окремим рядком у розрахунковому листку — це саме по собі порушення.
- Працівникові, якому надано службовий автомобіль, оплата проїзду не належить.
Що робити за несплати
Зберіть розрахункові листки за весь період, порахуйте різницю за кожен місяць і надішліть письмову вимогу. Строк давності — сім років, тому вимога зазвичай охоплює не останній місяць, а весь час роботи.
Ця стаття має загальний ознайомчий характер і не замінює юридичну консультацію.
