Кожен найманий робітник, влаштовуючись на роботу до того чи іншого роботодавця, ставить цілком виправдане питання: “А скільки мені платитимуть?”

На жаль багато хто отримує розмиту, а не чітку відповідь.

У багатьох країнах Європи широко практикується контрактна основа працевлаштування. При прийомі працювати підписується трудову угоду, тобто договір, у якому обумовлені умови найму. У нашій державі справи йдуть дещо інакше. Більшість роботодавців не складає робочого договору, і працівник дізнається про умови роботи та її оплату вже під час справи.

А як же це має виглядати відповідно до ізраїльського законодавства?

У середині 2002 року набрав чинності закон, який зобов’язує роботодавця сповіщати про умови працевлаштування нових працівників.

Повідомлення про умови праці повинно бути передано працівникові протягом 30 днів з початку працевлаштування в письмовій формі і включати наступні пункти:

1. Назви фірми або ім’я роботодавця, поряд з ім’ям працівника.

2. Дата початку трудових відносин. У випадках, у яких обумовлено лімітне працевлаштування, вказуються також плановані терміни закінчення трудових відносин.

3. Короткий опис займаної посади, розклад тривалості робочого дня/тижня та додаткові умови праці.

4. Вказується прямий начальник -його ім’я, прізвище і посада.

5. Дати виплати зарплати.

6. Заробітна плата та її складові відповідно до релевантних колективних договорів, стажу та посади .

7. Соціальні виплати-пенсійні нарахування, відпускні, оздоровчі, надбавки.

Вищезазначені пункти сповіщення дуже нагадують пункти контракту. З їхньою допомогою можна розставити все по своїх місцях і уникнути конфліктів і непорозуміння між працівником і його роботодавцем.

Потрібно повідомляти працівника у разі кардинальних змін на посаді та в умовах працевлаштування письмово протягом 30 днів.

Працівники, які розпочали роботу до набрання чинності законом, тобто до червня 2002 року, можуть отримати повідомлення про умови праці протягом 30 днів з моменту подання письмового прохання роботодавцю.

Закон передбачає покарання за невиконання вказаного. У таких випадках роботодавцю може загрожувати штраф у розмірі 14,400 шекелів (санкція передбачена кримінальним законодавством Ізраїлю).

Зауваження: ця стаття несе загальний ознайомлювальний характер і не є заміною юридичної консультації.

Стаття відноситься однаково до працівників та роботодавців чоловічої та жіночої статі. Чоловічий рід використаний для зручності автора.