Існує порядок нарахування цих виплат (детальніше – на нашому сайті):

1) сума компенсації дорівнює одній заробітній платі, помноженій на кількість відпрацьованих на цьому підприємстві років,

2) виплата ґрунтується на “голій” заробітній платі, тобто без урахування різних компенсацій за використання службових благ (заправка автомобіля, оплата корпоративного мобільного номера), додаткових змін чи годин, премій.

Умова для вимоги компенсації – це, як правило, ініціатива роботодавця звільнити співробітника, проте існує низка аргументів, згідно з якими працівник може вимагати виплат при звільненні за власним бажанням (погіршення стану здоров’я, необхідність догляду за хворим родичем , догляд за новонародженою дитиною, смерть працівника (виплачують дружину або найближчому родичу), переїзд, погіршення умов роботи, вихід на пенсію чи служба в армії тощо).

Трудовим законодавством також передбачені випадки, коли працівник позбавляється права на компенсаційні виплати, незалежно від того, хто ініціатор звільнення: крадіжка, хуліганство, поширення конфіденційної інформації, навмисне завдання шкоди, зловживання службовим становищем тощо.
Право на компенсацію часто стає причиною юридичних конфліктів між працівником та роботодавцем. А оскільки трудове право у багатьох випадках спирається на юридичні преценденти, вам необхідний адвокат із багаторічним та успішним досвідом.

Адвокатський офіс “Йоффе-Німан” в Ашдоді – надійний захисник ваших прав та інтересів, наші двері завжди відчинені.

* Зауваження: ця стаття має загальноознайомчий характер і не є заміною юридичної консультації.